Щавлева кислота (етандієва кислота)

Щавлева кислота (етандієва кислота) — двоосновна передня карбонова кислота.
Хімічна формула: С2Н2O4. Безбарвні моноклинні гігроскопічні кристали, легко розчинні у воді, обмежено — в етиловому спирті та диетиловому ефірі, нерозчинні в хлороформі, петролейному ефірі та бензолі. Належить до сильних органічних кислот. Має всі хімічні властивості, характерні для карбонових кислот. Солі та ефіри щавлевої кислоти називаються оксалатами. Щавлева кислота утворює кислі та середні ефіри, аміди, хлорангідрид. Щільність 1,36 г/см3. Температура плавлення — 189,5 °C, температура перегонки — 125 °C, температура розкладання — 100-130 °C, температура декарбоксилювання — 166-180 °C. Під час контакту з гарячими поверхнями або вогнем щавлева кислота розпадається, утворюючи мураштову кислоту та оксид вуглецю. Бурно реагує із сильними окисниками, що породжує небезпеку загоряння й вибуху. Реагує з деякими сполуками срібла з утворенням вибухових оксалатів срібла.
Застосування.

Виробництво рідкоземельних металів є галузю, яка споживає найбільші об'єми щавлевої кислоти. Згідно зі статистичними даними для виробництва 1 тонни рідкоземельного металу, потрібно 1 тонна щавлевої кислоти. На другому місці з споживання знаходиться фармацевтична промисловість. Сумарна частка споживання двох вищевказаних галузей становить 68% світового споживання щавлевої кислоти. 

Крім того, щавлева кислота застосовується в лакофарбовій промисловості (як каталізатор затвердіння гумових покриттів); в системах очищення води (хімічний спосіб очищення та зниження жорсткості води, очищення теплоносія на АЕС); в хімічній промисловості (органічний синтез, під час виробництва пластмас, чорнило, у синтезі барвників, як компонент піротехнічних сумішей); у хімічній металургії (як компонент складів для очищення металів від іржі, накипу, оксидів); в аналітичній хімії (як осадьник рідкоземельних елементів); у мікроскопії (як відбілювач зрізів); під час виробництва синтетичних мийних засобів (як вибілювальний і дезінфікувальний засіб, засоби для чищення та видалення сечового каменю, солей жорсткості та іржі); у текстильної та шкіряної промисловості (протрава в ситцедрукуванні та під час фарбування шерсті та шовку, під час дублення шкіри).